en   ua   🔍

До списку прикладів

Зліченна ймовірносна схема
Високий рівень

Умова

П'яниця стоїть на відстані одного кроку від прірви. Кожну секунду він робить крок з ймовірністю \(q = \frac{1}{2}\) до прірви та з ймовірністю \(p = \frac{1}{2}\) від неї. Знайти ймовірність того, що рано чи пізно він впаде у прірву.

Розв’язок

Послідовність кроків п’яниці задамо вектором \(\left( {{a_1},{a_2},...,{a_n}} \right)\), де \(n \le \propto \). Причому \({a_i} = 1\) тільки тоді, коли п'яниця і-ий крок зробив у напрямку від прірви, а \({a_i} = - 1\) тільки тоді, коли п'яниця і-ий крок зробив у напрямку до прірви. Якщо п’яниця знаходиться на відстані одного кроку від прірви та вперше впаде у прірву тільки на \(n\)-му кроці, то \(\sum\limits_{i = 1}^t {{a_i}} > - 1,\;\forall t < n\). Простір елементарних подій описаного стохастичного експерименту задамо наступним чином: $$\Omega = \left\{ {\left. {\left( {{a_1},{a_2},...,{a_n}} \right)} \right|\;\;n \le \propto ,\;{a_i} \in \left\{ { - 1,1} \right\},\;\forall t < n:\sum\limits_{i = 1}^t {{a_i}} > - 1} \right\}.$$ Розглянемо подію \( A = \) {п’яниця впав у прірву}. Після падіння п’яниці блукання закінчуються, тому усі елементарні події, що входять в \( A \), задаються вектором скінченної довжини. Нехай п’яниця впав на \(n\)-ому кроці. Падіння через \(n\) кроків означає виконання рівності \(\sum\limits_{i = 1}^n {{a_i}} = - 1.\) Тому $$A = \left\{ {\left. {\left( {{a_1},{a_2},...,{a_n}} \right)} \right|\;\;n \in N,\;{a_i} \in \left\{ { - 1,1} \right\};\;\forall t < n:\sum\limits_{i = 1}^t {{a_i}} > - 1;\;\;\sum\limits_{i = 1}^n {{a_i}} = - 1} \right\}.$$ Розглянемо подію \(\bar A \) = {п’яниця не впав у прірву}. Усі елементарні події, що входять в \(\bar A \), задаються вектором нескінченої довжини, тому $$\bar A = \left\{ {\left. {\left( {{a_1},{a_2},...,{a_k},...} \right)} \right|\;{a_k} \in \left\{ { - 1,1} \right\},\forall t \in N:\sum\limits_{i = 1}^t {{a_i}} > - 1} \right\}.$$ Будемо вважати, що на початку п'яниця стоїть у точці, що має координату \(x = 1,\) а початок прірви знаходиться у точці \(x = 0,\) кожен крок має довжину рівну 1. Нехай \({P_m}\) – це ймовірність того, що він впаде, якщо почне з точки \(x = m,\) де \(m \in N.\) Розглянемо події \( H_1 \) = {перший крок п’яниця зробив у напрямку до прірви} і \( H_2 \) = {перший крок п’яниця зробив у напрямку від прірви}. Події \( H_1 \) і \( H_2 \) несумісні та їх об’єднання утворює \(\Omega \), тому \( H_1 \), \( H_2 \) утворюють повну групу подій. За умовою \( P(H_1)=1-p \), \( P(H_2) = p \).

Очевидно, що \( P(A | H_1) = 1 \) (п’яниця стояв на відстані одного кроку від прірви і зробив крок у напрямку до прірви, тому він впав) та \( P(A | H_2) = P_2 \) (він змінив позицію з \(x = 1\) на \(x = 2\)). За формулою повної ймовірності $$P_1 ~=~ P(A) ~=~ P(A|H_1)P(H_1) ~+~ P(A|H_2)P(H_2),$$ $${P_1} ~=~ 1 - p + p \cdot P_2 \tag{1} $$ Кожен шлях, що призводить до падіння і починається у точці \(x = 2,\) можна розбити на дві частини: шлях з точки \(x = 2\) у \(x = 1,\) шлях з \(x = 1\) у \(x = 0.\) Ймовірність потрапити з точки \(x = 2\) у \(x = 1\) також дорівнює \({P_1}\), бо структура блукання ідентична, тільки початок координат переноситься у точку \(x = 1.\) Тому \(P{}_2 = P_1^2.\) Підставимо отриману рівність у рівність (1): $${P_1} = 1 - p + p \cdot P_1^2,$$ тобто \({P_1} = \frac{1}{2} + \frac{1}{2} \cdot P_1^2\), \(P_1^2 - 2{P_1} + 1 = 0\), \({P_1} = 1.\) Тобто ми знайшли ймовірність що п’яниця впаде, якщо почне з точки, що має координату \(x = 1.\)


Зауваження

Доведемо, що ймовірність впасти залишається рівною одиниці, незалежно від того на якій відстані від прірви п’яниця стоїть спочатку. Тобто доведемо, що \(P{}_m = 1\) для \(\forall m \in N.\) Для цього скористаємось методом математичної індукції. База: \({P_1} = 1\) (доведено вище). Індукційний перехід: припустимо, що для \(\forall k < m,\) \(k \in N\): \(P{}_k = 1.\) Доведемо, що \(P_m = 1.\) Шлях від точки \(x = m\) до прірви розіб’ємо на дві частини: від точки \(x = m\) до точки \(x = m - 1,\) від точки \(x = m - 1\) до краю прірви. Ймовірність, що п’яниця дійде від точки \(x = m\) до точки \(x = m - 1,\) дорівнює \({P_1},\) бо структура блукання ідентична, тільки початок координат переноситься. Тому \(P{}_m = P{}_1 \cdot P{}_{m - 1} = 1\), що і треба було довести.


Відповідь: 1.
Висновок:


Перевірка Для перевірки отриманого результату напишемо програму мовою Javascript.
const M = Number.MAX_SAFE_INTEGER; # 9007199254740991

n = 10000 	# кількість експериментів
m = 0 		# кількість успішних експериментів (коли п'яниця врятується)
max = 0		# максимальне віддаленя

for(let i=0; i < n; i++){
	s = 1;
	while(s > 0 && s < M){
		if(Math.random() < 0.5) s+=1; else s+= -1;
		if(s > max) max = s;
	}
	if(s == 0) m +=1; 
}
console.log("max =", max)
console.log("m/n =", m/n)

Вважаємо, що п'яниця стоїть у точці \(s = 1\) і може зробити крок у прірву, роль якої виконує точка \(s = 0\), або від прірви в точку \(s = 2\) і так далі. Константа \(M = Number.MAX\_SAFE\_INTEGER = 9007199254740991\) відіграє роль "максимального віддалення" від прірви, за якого вже вважаємо, що п'яниця не повернеться до прірви і буде врятований. Заради цікавості обчислимо максимальне віддаленя, на яке відійде п'яниця від прірви упродовж усіх проведених експериментів.

Результат роботи цієї програми:

max = 181069
m/n = 1
підтверджує правильність отриманого результату.


Шарапов М.М. 2007-2024