|
Залежність/незалежність дискретних випадкових величин
Початковий рівень
Умова Розподіл ймовірностей випадкового вектора \( \left( \xi, \eta \right) \) задано наступним чином:
Обчислити \( \alpha \) та з’ясувати, чи залежні випадкові величини \( \xi \) та \( \eta .\) Розв’язок 1) Оскільки сума усіх чотирьох ймовірностей \( 0.2 + 0.15 + 0.25 + \alpha \) має дорівнювати 1, то \( \alpha = 0.4.\) Занесемо це значення у таблицю і знайдемо суми ймовірностей у кожному рядку (їх впишемо у останній стовпчик — це будуть ймовірності відповідних значень випадкової величини \( \eta \)):
Суми ймовірностей у кожному стовпчику помістимо у новий рядок внизу – це будуть ймовірності відповідних значень випадкової величини \( \xi \):
Одиниця в останній комірці є одночасно сумою чисел і в останньому рядку, і в останньому стовпчику. 2) Випадкові величини \( \xi \) та \( \eta \) є незалежними, лише якщо кожна ймовірність у вихідній таблиці є добутком відповідної суми в рядку і стовпчику, але бачимо, що, наприклад, \[ 0.2 \ne 0.35 \cdot 0.45 \]
що означає, що випадкові величини \( \xi \) та \( \eta \) залежні.
|
Шарапов М.М. 2007-2025